Horen - Чути
- | imperfectief | perfectief | ||
Infinitief | Інфінітив | Інфінітив | ||
te horen |
чути | почути | ||
Tegenwoordige tijd | Теперішній час | Теперішній час | ||
ik hoor | чую | - | ||
jij hoort | чуєш | - | ||
hij / zij/ het hoort | чує | - | ||
wij horen | чумo | - | ||
jullie horen | чуєте | - | ||
zij horen | чують | - | ||
Verleden tijd | Минулий час | Минулий час | ||
hoorde / gehoord | m. | чув | почу | |
hoorde / gehoord | v. | чула | почу | |
hoorde / gehoord | o. | чуло | почуло | |
hoorden / gehoord | m.v. | чули | почули | |
Toekomende tijd | Майбутній час | Майбутній час | ||
ik zal horen | буду чути | почую | ||
jij zal horen | будеш чути | почуєш | ||
hij / zij / het zal horen | буде чути | почує | ||
wij zullen horen | будемо чути | почуємо | ||
jullie zullen horen | будете чути | почуєте | ||
zij zullen horen | будуть чути | почують | ||
Voorwaardelijke wijs | Умовний спосіб | Умовний спосіб | ||
zou horen | m. | чув би | почу би | |
zou horen | v. | чула би | почу би | |
zou horen | o. | чуло би | почуло би | |
zouden horen | m.v. | чули би | почули би | |
Gebiedende wijs | Наказовий спосіб | Наказовий спосіб | ||
hoor! | e.v. | чуй! | почуй! | |
hoort! | m.v. | чуйте! | почуйте! | |
Deelwoorden | Дієприкметник | Дієприкметник | ||
de horende ...... (теперішній активний дієприкметник) |
той, що чує | |||
de gehoorde ...... (теперішній пасивний дієприкметник) |
той, що чують | |||
de gehoord hebbende ...... (минулий активний дієприкметник) |
той, що чув | той, що почув | ||
de gehoorde ...... (минулий пасивний дієприкметник) |
той, що чули | той, що почули | ||
Gerundium | Дієприслівник | Дієприслівник | ||
al horende | чуючи | почувши |
"Van dat, waarvan men niet kan spreken, moet men zwijgen.
Про що неможливо говорити --про те слід мовчати
"