Kennen - Знати
| - | imperfectief | perfectief | ||
| Infinitief | Інфінітив | Інфінітив | ||
| te kennen | знати | пізнати | ||
| Tegenwoordige tijd | Теперішній час | - | ||
| ik ken | я знаю | - | ||
| jij kent | ти знаєш | - | ||
| hij/zij/het kent | він/вона/воно знає | - | ||
| wij kennen | ми знаємо | - | ||
| jullie kennen | ви знаєте | - | ||
| zij kennen | вони знають | - | ||
| Verleden tijd | Минулий час | Минулий час | ||
| kende / gekend | man. | знав | пізнав | |
| kende / gekend | vr. | знала | пізнала | |
| kende / gekend | onz. | знало | пізнало | |
| kenden / gekend | mv. | знали | пізнали |
"Van dat, waarvan men niet kan spreken, moet men zwijgen.
Про що неможливо говорити --про те слід мовчати
"