Zwijgen - Мовчати
| - | imperfectief | perfectief | ||
| Infinitief | Інфінітив | Інфінітив | ||
| te zwijgen | мовчати | замовчати | ||
| Tegenwoordige tijd | Теперішній час | - | ||
| ik zwijg | я мовчу | - | ||
| jij zwijgt | ти мовчиш | - | ||
| hij/zij/het zwijgt | він/вона/воно мовчить | - | ||
| wij zwijgen | ми мовчимо | - | ||
| jullie zwijgen | ви мовчите | - | ||
| zij zwijgen | вони мовчать | - | ||
| Verleden tijd | Минулий час | Минулий час | ||
| zweeg / gezwegen | man. | мовчав | замовчав | |
| zweeg / gezwegen | vr. | мовчала | замовчала | |
| zweeg / gezwegen | onz. | мовчало | замовчало | |
| zwegen / gezwegen | mv. | мовчали | замовчали |
"Van dat, waarvan men niet kan spreken, moet men zwijgen.
Про що неможливо говорити --про те слід мовчати
"